Description

Суп харчо

Суп харчо. Національний грузинський суп з яловичини з рисом, волоськими горіхами та ткемалі. Суп дуже пряний, гострий, з великою кількістю часнику і зелені (насамперед, кінзи) і набагато густіше, ніж інші супи, до яких застосовується правило «в супі повинна бути половина рідини». Існує навіть радикальна точка зору: «справжній харчо — це не суп, а повноцінна гаряча страва, що нагадує за текстурою карі». Суп харчо є однією з найвідоміших страв Грузії. Його можна зустріти у кожному грузинському ресторані. У перекладі з грузинського супу харчо («дрохіс хорці харшот») означає «суп із яловичини» або «яловиче м’ясо для харчо». Точна дата появи харчо невідома. Передбачається, що рецепт з’явився одночасно з освоєнням розведення кавказькими народами худоби та землеробства. Відомо, що дикі сливи росли в Грузії ще з часів античності, а рис з’явився в ІІ – ІІІ столітті н.е. Є безліч варіацій приготування харчо, але незмінним залишається приготування супу на яловичому бульйоні. Обов’язковими складовими є волоські горіхи, рис і клапи (згущене сливове пюре). Влітку клапи можна замінити на свіжу аличу (ткемалі), помідори, сік лимона чи граната. Поєднання цих інгредієнтів разом із гострими спеціями і створює неповторний смак та аромат супу харчо. Харчо з баранини – віяння політбюро СРСР. За однією легендою нарком зовнішньої торгівлі Анастас Мікоян ненавидів яловичину, тільки для нього кухарі готували бульйон на баранині. А мода на все кремлівське розліталася дуже стрімко просторами Радянського Союзу. За іншою версією використання баранини — це побутовий стереотип радянської людини, яка живе далеко від Кавказького хребта. “Якщо Кавказ – значить баранина”, – поширене уявлення про кавказьку кухню.

Лікар Тамара Сулаквелідзе у книзі «Грузинські страви» розповідає про 11 видів харчо, приготованих у тому числі з використанням м’яса птиці, свинини чи риби. Справа смаку, але все-таки рекомендуємо дотримуватись погляду дослідника національної кухні народів Кавказу Вільяма Похлєбкіна і зупинити свій вибір на жирній яловичині, а курку, гусака, індичку, свинину, осетра чи севрюгу краще залишити для інших не менш смачних страв.

Мало кому відомо, але харчо – це не лише суп. Існує також страва під назвою харчо з яловичини і є м’ясом у соусі з волоських горіхів. Саме таке харчо стало основою супу. По можливості уникайте вживання в мові поєднання «суп харчо», воно сприймається як «суп борщ», хоч і припустимо, але може різати слух. У різних регіонах Грузії харчо готують по-своєму. Загальним залишається те, що цей суп густий за консистенцією (густіше, ніж борщ) і дуже ситний за змістом. Суп харчо ви можете замовити з доставкою по Броварах через сайт “доставка шашлику” або через сайт ресторану “Хуторець”

На  г продукту*

		В % від денної норми**
Білків	3.77 г	5 %
Жирів	4.42 г	6 %
Вуглеводів	8.19 г	3 %
Калорійність	80.42 ккал (336 кДж)	4 %
*Наведено середнє значення даних про харчову цінність продукту з різних джерел. Залежно від походження продукту вона може відрізнятись від фактичної.		**Значення наведено для дієти, заснованої на 2000 ккал/добу